Вішліст зі штучним інтелектом: новий Wishpicks знаходить за тебе

Антон, засновник Wishpicks. Це не звичайний допис у блог, а лист про те, куди ми ведемо сервіс, яким ти користуєшся, і чому сьогоднішня зміна для мене лише перший крок.

---

Скажу чесно. Кілька років вішліст робив рівно одне: пам'ятав те, що ти знайшов сам.

Ти десь натрапляв на річ, копіював лінк, вставляв його, і вішліст акуратно клав це на полицю. Гарна полиця. Але вся робота лишалась на тобі. Побач, знайди, порівняй, скопіюй. Сервіс просто чекав, поки ти принесеш йому вже готове.

Сьогодні ми починаємо це змінювати. Wishpicks більше не просто чекає. Тепер він шукає разом із тобою. Це найбільша зміна від самого запуску, і водночас лише початок дороги, якою ми йдемо далі. Хочу пояснити своїми словами, без гучних слів на банері, куди саме.

«Тоді» і «зараз»: що саме змінилось

Найпростіше пояснити на двох станах.

Тоді: ти сам ходив магазинами, сам знаходив товар, сам ніс посилання у вішліст. Список був коробкою для того, що ти вже вполював.

Зараз: ти описуєш бажання людською мовою — і вішліст сам знаходить реальні товари. Українською. З реальними цінами й наявністю для України, а не з абстрактних каталогів десь у світі.

Різниця не косметична. Раніше сервіс пам'ятав за тебе. Тепер він ще й знаходить за тебе. І це напрямок, а не фінішна риска: з цього першого кроку ми будемо вчити вішліст брати на себе дедалі більше рутини. Я довго не наважувався назвати це вішлістом зі штучним інтелектом, бо не люблю, коли ШІ приліплюють до всього підряд заради красивого слова. Але тут це чесно: описуєш — знаходить. Саме так, як ти пояснив би другові, що хочеш.

Колись я скидав собі посилання в Telegram, як у бездонну скриньку, і половину з них ніколи не відкривав. Тепер навіть скидати нічого не треба. Достатньо сказати.

Що означає «описати бажання своїми словами»?

Ти пишеш у пошук те, що маєш у голові. Наприклад, «тепла картата ковдра на диван, приблизно до тисячі гривень». А сервіс приносить реальні товари з цінами в гривнях і статусом наявності. Не опис із пам'яті, а те, що можна покласти у вішліст.

Головне тут — слово «реальні». Якщо спитати звичайний чат-бот, він розкаже тобі про ковдру загалом: приблизно, з голови, без ціни, без магазину, без відповіді на питання «а вона взагалі є?». Ми пішли іншим шляхом. Ти описуєш — ми знаходимо конкретну річ, яку видно, у яку ціну вона обходиться саме тут, і чи є вона в наявності. За замовчуванням показуємо те, що реально можна купити.

І це не якась дивна звичка кількох ентузіастів. За дослідженням Capgemini 2025 року (опитано 12 000 людей у 12 країнах), 71% покупців хочуть, щоб ШІ був частиною шопінгу, а 58% уже замінили звичайний пошук на ШІ, коли шукають, що купити. Люди просто хочуть описати і отримати відповідь. Ми зробили це для вішліста.

Якщо ти з тих, хто відкриває порожній список і не знає, з чого почати, тепер можна почати з фрази. Одне речення, і вже є з чого вибирати.

А якщо я вже знайшов те, що хочу?

Тоді працюють ще два способи. Встав одразу купу посилань — ми підтягнемо кожен товар і приберемо дублікати самі. Або кинь фото — ШІ прочитає зображення і заповнить бажання за тебе.

Про посилання коротко. Раніше ти вставляв їх по одному. Тепер можна кинути десять одразу, з різних магазинів, у будь-якому порядку. Побачив у когось у сторіз три речі, вкидаєш усі, а Wishpicks сам розбере, де що, і не покладе однакове двічі.

Тепер про фото, і тут я хочу бути дуже точним, бо це місце, де легко наобіцяти зайвого. Фото працює так: ти бачиш річ (на вітрині, у подруги, на випадковому кадрі), фотографуєш або кидаєш картинку, і ШІ читає її, щоб заповнити бажання за тебе. Він розбирає, що на фото, і робить із цього нормальний запис у списку. Але це не пошук за фото. Ми не обіцяємо «сфотографуй, і ми знайдемо точно цей товар у магазині». Фото допомагає створити бажання, а не знайти конкретну модель за картинкою. Мені важливо, щоб ти чув від мене чесну версію, а не рекламну.

Три способи, одна мета: щоб додати бажання було так само просто, як відправити гроші в Monobank чи відстежити посилку Нової пошти. Українці звикли до хорошого цифрового досвіду. Не бачу причин, чому вішліст має бути винятком.

Спробувати новий вішліст

Звідки вішліст знає, що люди реально хочуть?

Бо поруч із товаром ти бачиш, скільки реальних людей уже додали його собі. Це не оцінка «алгоритму» і не рейтинг — просто чесний лічильник живих людей, який показує, що річ комусь справді потрібна.

Мені ця штука подобається найбільше, і саме тому я обережний зі словами. «Додали N людей» — це соціальний доказ, а не спосіб, у який ми сортуємо видачу. Ми не піднімаємо товари в пошуку через те, що їх хтось хоче. Лічильник просто показує тобі те, що бачить сусід у черзі: ага, це не випадкова знахідка, це реально популярна річ. Якщо цікаво подивитись глибше, є ціла сторінка, що зараз обирають інші.

За цим стоїть не абстракція. У 2024 році українці витратили на онлайн-покупки 239 мільярдів гривень, на 25% більше, ніж роком раніше, а Нова пошта доставила рекордні 480 мільйонів посилок. Ми хочемо, щоб те, що ти хочеш, було реальним товаром у цьому потоці: Stanley Quencher за 1 443 ₴ чи навушники JBL Tune 730BT за 2 299 ₴, а не гарною картинкою, яку ніде купити.

Що лишилось таким самим

Тут я хочу тебе заспокоїти. Це все ще той самий сервіс. Просто тепер він бере на себе більше роботи.

Усе, що ти знайшов, сам чи з допомогою ШІ, так само лягає у звичайний вішліст. Ти так само ділишся ним посиланням у Telegram (яким користується 92% українців у месенджерах, за даними Gradus Research), друзі так само можуть забронювати подарунок, щоб не купити однакове, а відстеження цін так само повідомить, коли річ подешевшає. Нічого зі старого не зникло. Ми додали до нього руки, які вміють шукати, і це те, з чого вони починають.

І так, ми запускаємо це в Україні. Не «колись потім у якійсь країні», а тут, із цінами й наявністю для нашого ринку. Мені здається правильним, що вішліст, який нарешті сам щось знаходить, першими побачите ви.

Я не обіцяю тобі список того, що буде далі, бо не люблю обіцяти те, чого ще не зробив. Скажу тільки чесно: ми на самому початку, і напрямок мені подобається. Спробуй поки що описати одне бажання словами. Просто одне. Здається, після цього повертатися до ручного копіювання посилань уже не захочеться. Принаймні мені не захотілось.